Безбар’єрне середовище – це не лише пандуси та ліфти. Це також про те, як ми говоримо і пишемо. Коли інформація подана складно, через канцеляризми, професійний жаргон або довгі заплутані речення, частина людей просто «випадає» з комунікації.

Саме тому важливо розмовляти мовою, яку можуть зрозуміти всі. Адже комунікація – це не про красномовність заради красномовності, а про те, щоб людина отримала потрібну інформацію і змогла діяти: вчасно звернутися по послугу, отримати допомогу, відчути підтримку.

Як це працює на практиці?

Проста мова – це коли:

• короткі речення замість довгих конструкцій;
• конкретні слова замість абстрактних формулювань;
• пояснені скорочення й терміни або, за можливості, замінені на звичніші слова;
• важливе виділено в тексті, є списки та приклади.

Приклади заміни складних формулювань на простіші

Замість: «здійснюється відшкодування витрат»
Краще: «ми компенсуємо витрати»

Замість: «здійснити верифікацію даних»
Краще: «перевірити дані»

Замість: «територія з підвищеним рівнем ризику»
Краще: «небезпечне місце»

Замість: «здійснювати моніторинг стану здоров’я»
Краще: «стежити за своїм здоров’ям»

Такі заміни не спрощують зміст до примітиву, а навпаки – роблять його чіткішим і людянішим. Людина не витрачає сили на «розшифровку» тексту й одразу розуміє, що від неї потрібно.

Проста мова і зрозумілий текст роблять інформацію доступною для всіх. Адже головне — не просто сказати, а сказати так, щоб нас почули й зрозуміли. Це і є справжня безбар’єрність у комунікації.