Звернення Овруцького міського голови до 4 річниці мужності, боротьби та незламності

Шановні жителі Овруцької громади!

Дванадцять років в Україні триває кровопролитна війна, яку розв’язав російський ворог наприкінці лютого 2014 року, а з 24 лютого 2022 року – розпочав повномасштабне вторгнення, безжально та люто увірвавшись у життя всього українського народу, намагаючись знищити нашу мову, віру, культуру і нас, як націю.

І ось чотири роки поспіль ми живемо в умовах воєнного часу – під звуки сирен, у постійній напрузі та відповідальності один за одного. Чотири роки болю. Чотири роки втрат. Чотири роки боротьби. І чотири роки нашої єдності, мужності та незламності.

Овруцька громада межує з білоруссю – країною, яка стала поплічницею агресивної росії. Із перших днів повномасштабного вторгнення саме Овруцька громада стала форпостом північного кордону України. Овручани одразу відчули обстріли по території громади.

У той момент ми не розгубилися й діяли згуртовано, забезпечуючи безпеку й оборону громади спільно із ЗСУ, підприємствами, установами, організаціями, здійснювали інженерні загороджувальні заходи, даючи відсіч ворогу, не дозволяючи йому проникнути на територію громади.

Внаслідок авіаційних ракетно-бомбових ударів було пошкоджено 198 приватних та 42 багатоквартирні будинки (понад 400 квартир), 37 об’єктів критичної й соціальної інфраструктури. Найстрашніше – ворог безжально забрав життя трьох людей – родину Можаровських. Ворог обстрілював громаду з літаків, авіабомбами та ракетами.

Спершу власними силами відновлювали пошкоджені будинки: старости, працівники міської ради, ДСНС і комунальних підприємств, а також жителі громади – сусіди, знайомі й навіть незнайомі люди: допомагали відновлювати багатоповерхівки, лагодили дахи, вікна й двері в приватних оселях. Кожен на своєму місці робив усе можливе й неможливе. І ми довели: разом ми – сила.

Значну підтримку ми отримали від держави, області та району. Завдяки сприянню народних депутатів України Арсенія Пушкаренка, Володимира Арешонкова, начальника Житомирської обласної військової адміністрації Віталія Бунечка та керівництва обласної й районної адміністрацій з перших днів війни й донині було зроблено і робиться багато для відновлення, забезпечення безпеки й оборони нашої громади.

Саме тому оборона є надзвичайно важливою складовою збереження життя людей, стабільності громади та майбутнього нашої держави. Обороноздатність громади була і залишається беззаперечним пріоритетом для мене, працівників міської ради, депутатів, керівників підприємств, установ, організацій і бізнесу всіх форм власності.

Завдячуючи Захисникам і Захисницям, які нині міцним щитом стоять на захисті України, тримають оборону, стримують і знищують ворога та відновлюють територіальну цілісність нашої країни, ми можемо жити й працювати в рідній громаді.

Своєю чергою, ми здійснюємо ряд конкретних заходів для підтримки наших військових і зміцнення оборони. Для цього із міського бюджету закуплено та передано 14 квадрокоптерів, 172 безпілотні літальні апарати, 18 терміналів Starlink, зарядні станції, логістичний (евакуаційний) наземний роботизований комплекс «ВОЛЯ-Е», купольний РЕБ, смартфони, планшети, тепловізійні приціли, павербанки, антидронові та антитепловізійні маскувальні плащі, автономні дизельні обігрівачі, акумулятори, турелі для кулеметів, ковані та будівельні скоби, металеві «їжаки», а також інші матеріали й засоби відповідно до першочергових потреб військових підрозділів. Крім того, надається всебічна допомога у зведенні фортифікаційних і захисних споруд, облаштуванні оборонних укріплень на території громади. Цілодобово на варті – військові, прикордонники та інші силові структури. Поруч із ними – добровольці Овруцького ДФТГ, які чергують 24/7, захищаючи наш спокій. Саме завдяки їхній пильності було знищено не одну ворожу повітряну ціль – а це врятовані будинки, збережена інфраструктура, головне – людські життя.

Постійно співпрацюємо з військовими підрозділами, які виконують завдання на території громади та за її межами, перебуваємо на зв’язку з командирами, оперативно реагуючи на всі виклики та потреби. Безпекова ситуація громади контролюється цілодобово. Наша взаємодія – спільна відповідальність за людей.

Важливим завданням для нас стало повернення учнів до офлайн-навчання. Однак попереду ще багато роботи для вдосконалення безпекових умов для дітей і працівників закладів.

Від початку війни на території громади працюють 13 Пунктів Незламності – місць, де під час блекаутів можна зігрітися, зарядити телефон, скористатися Інтернетом і відчути підтримку.

Цієї зими, морозної та сніжної, ворог намагається знищити критичну інфраструктуру по всій Україні. Наша громада не стала винятком. Але завдяки неймовірній самовідданості наших енергетиків та рятувальників, які працювали без сну й відпочинку, їм вдалося в найкоротші терміни відновити життєдіяльність громади й допомогти сусіднім.

Час важкий. Але наші місцеві волонтери мають золоті руки й золоті серця. Не на мить не зупиняються, вони живуть болем країни: плетуть маскувальні сітки, виготовляють шрапнелі, за допомогою 3D-принтерів створюють скиди для дронів, виготовляють багаторазові хімічні грілки, роблять бандеропечі, а у кожну, зібрану для наших воїнів посилку, вкладають частинку своєї душі. Матері та дружини полеглих Героїв теж знаходять у собі сили підтримувати та забезпечувати волонтерський фронт. Важливо, що не стоять осторонь і діти: нарівні з дорослими вони виготовляють окопні свічки. Постійно збирають і передають на фронт продукти харчування, теплі речі, солодощі та засоби гігієни й жителі громади.

Керівники підприємств, установ, організацій і бізнесу всіх форм власності з перших днів війни відіграють важливу роль у житті громади та підтримці Захисників і Захисниць: забезпечують техніку й пальне, закуповують і передають автомобілі, ремонтують пошкоджені автівки, допомагають лісо- та пиломатеріалами для зведення фортифікаційних споруд та облаштування оборонних позицій на фронті.

Я вдячний людям, котрі не залишаються осторонь і постійно долучаються до зборів коштів. Саме завдяки небайдужим серцям тримається наш тил і зміцнюється віра в перемогу.

Вагомий внесок у спільну справу роблять колективи закладів освіти та культури. Працівники будинків культури та бібліотек, учасники художньої самодіяльності організовують благодійні концерти та культурні заходи, під час яких збирають кошти на потреби ЗСУ. Педагогічні колективи освітніх закладів, учні та їхні батьки регулярно проводять благодійні ярмарки, акції, флешмоби, майстер-класи. Зібрані кошти спрямовуються на придбання необхідного спорядження для наших військових. Освітяни й працівники культури не лише навчають і виховують молоде покоління, а й формують активну громадянську позицію, особистим прикладом демонструючи любов до України та відповідальність за її майбутнє.

Я вдячний усім людям за їхню щоденну титанічну працю, вдячний за кожну гривню, задоначену на потреби фронту. Вдячний дітям і молоді, які долучаються до благодійності, а наймолодші жителі громади передають малюнки нашим Захисникам. Повірте, навіть дитячий малюнок для воїна на передовій – це величезний стимул і підтримка. Відвідуючи наших Героїв на фронті, я щоразу переконуюся в цьому.

У цей складний час поруч із нами – справжні друзі. Дякуємо народам Франції, Німеччини, Польщі, Швейцарії та Фінляндії, штату Індіана (США) за підтримку та допомогу Овруцькій громаді.

Під час війни підписано 4 меморандуми про співробітництво з іноземними партнерами: гміною Цедри-Велькі (Республіка Польща), містом Заверці (Республіка Польща), агломерацією Сан-Бріє (Французька Республіка), містом Вінсеннс, штат Індіана (Сполучені Штати Америки).

Особливі слова вдячності – братній Естонії. У цей важкий час уряд та народ цієї країни продемонстрували неймовірну підтримку громаді. За допомогою естонських партнерів в Овручі збудовано сучасний модульний дитячий садок і реконструйовано частину будинку під соціальне житло для людей, які втратили свої домівки через війну. У січні цього року 36 сімей отримали ордери на квартири. І це далеко не повний перелік меценатства Естонії. Ці щирі люди не обмежуються лише соціальними об’єктами – вони підтримують нашу громаду у найрізноманітніший спосіб.

 Зокрема, наші друзі з естонського клубу «Сакала» зібрали кошти, закупили та передали для наших військових на передову 52 автомобілі, 4 квадроцикли й 5 причепів. Це реальна допомога, яка рятує життя на фронті. Для нас ця підтримка є нагадуванням, що навіть у найтемніші часи поруч є друзі, на яких можна покластися.

Щиро вдячний естонському дипломату та волонтеру Марту Тармаку за підтримку України та, зокрема, Овруцької громади. Він здійснив подорож через усі 27 штатів Бразилії, де зустрічався із представниками української діаспори та мерами міст, об’єднуючи міжнародну спільноту навколо України. У результаті його благодійної місії було придбано автомобіль Mitsubishi L200 та передано Овруцькій міській раді.

Завдяки грантовій підтримці міжнародних партнерів із Польщі та США у рамках програми PRO_MentalHealth_Zhytomyr – «Психологічна реабілітація та соціальна адаптація в Житомирській області» в Овручі створено Центр психосоціальної підтримки ветеранів і постраждалих від війни.

Щиро вдячний народному депутату України Арсенію Пушкаренку та начальнику Житомирської ОВА Віталію Бунечку, що, завдячуючи їхній наполегливій праці та їхнім командам, в Овруцькій громаді відбулися такі значимі об’єкти.

Водночас кожне досягнення сьогодні має особливу ціну. Адже все це відбувається на тлі повномасштабної війни, яка болісно торкнулася нашої громади.

На жаль, у цій війні Овруччина втратила 304 своїх найкращих синів і доньок, лише Овруцька громада – 207 Героїв. Це втрачене майбутнє покоління, але збережена Україна. За кожним – життя, мрії, плани. За кожним – мама, яка досі чекає дзвінка, дитина, яка росте без батька, родина, яка щодня живе з невимовним болем. Низько вклоняюсь пам’яті Героїв.

Це рана, яка ніколи повністю не загоїться. Але пам’ять про Героїв житиме в наших серцях, меморіалі і в кожному вчинку, який ми разом робимо для миру й перемоги.

Я, як і весь український народ, маю найзаповітнішу мрію – щоб ворог згинув із нашої української землі та якнайшвидше настав день, коли наші Захисники й Захисниці повернуться додому живими й неушкодженими, знаючи, що їхня жертовність принесла перемогу над ворогом і справедливий мир Україні.

Та шлях до цієї перемоги пролягає через великі випробування. Сьогодні ми вклоняємося мужності тих Героїв, які боронять державу на передовій. Пам’ятаємо про наших Героїв, які вважаються зниклими безвісти, а також про тих, хто перебуває в полоні, та робимо все можливе, щоб повернути кожного із них. І поки не повернеться останній Захисник і остання Захисниця, наша боротьба триватиме.

Вірю, що настане день, коли над усією Україною запанує мир. День, коли ми з радістю та сльозами щастя зустрічатимемо наших воїнів удома. День, коли зможемо обійняти тих, на кого так довго чекали. І тоді ми скажемо: ми вистояли, бо були разом. Ми перемогли, бо не зрадили своїй вірі, своїй державі та одне одному.

Дорога громадо, бажаю нам усім єдності в підтримці Захисників та одне одного.

Слава Героям!

Слава Україні!

Овруцький міський голова         Іван КОРУД