Чорнобиль. Пам’ять, яка об’єднує покоління

25 квітня 2026 року делегація Овруцької громади на чолі з міським головою Іваном Корудом, разом із головами громадських організацій та ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС, відвідала місто Чорнобиль, аби схилити голови у скорботі та вкотре подякувати тим, хто ціною власного здоров’я і життя врятував світ від ще більшої трагедії.

Саме цього дня люди зібралися в Чорнобилі, щоб віддати шану події, яка розділила історію нашої країни та всього світу на «до» і «після». Адже Чорнобиль став для нас уособленням невимовного болю, жертовності ліквідаторів та вічного застереження для майбутніх поколінь.

Це була дорога до місця, де земля й досі пам’ятає тривожну весну 1986 року. До місця, де людська мужність виявилася сильнішою за невидиму небезпеку.

У парку Пам’яті відбувся мітинг та освячення меморіальних плит, встановлених на честь ліквідаторів Овруцької громади. Раніше тут було викарбувано 301 ім’я наших земляків, а нині встановлено ще плити з 371 ім’ям померлих ліквідаторів громади.

672 імені.

672 людські долі.

672 історії самопожертви та честі.

Кожне викарбуване прізвище — це люди, які стали на захист життя. Це ті, хто не думав про себе, коли світ опинився перед загрозою.

З теплими словами до присутніх звернулися Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін, заступник голови ДАЗВ України Олексій Будик, заступник голови Житомирської ОДА Віктор Градівський, голова об’єднаної організації профспілки працівників підприємств зони відчуження Геннадій Михайлюк, Овруцький міський голова Іван Коруд, а також ветерани — учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Овруцький міський голова Іван Коруд щиро подякував ліквідаторам аварії на ЧАЕС за їхній безцінний подвиг, мужність і самопожертву. Він наголосив, що саме завдяки їхній відвазі було врятовано тисячі життів, а світ убережено від ще страшніших наслідків катастрофи. Також висловив слова глибокої шани та вдячності тим, хто й сьогодні є живим прикладом незламності, честі та любові до рідної землі.

У ході пам’ятних заходів було також відзначено ліквідаторів аварії на ЧАЕС — людей незламної волі, мужності та честі, які у найтяжчий час стали на захист людства. Їм було висловлено щиру вдячність за подвиг, самовідданість і вірність обов’язку.

Особливо щемливою стала хвилина мовчання. У цій тиші звучали імена тих, кого вже немає поруч. Тих, хто назавжди залишився у строю нашої пам’яті.

Після цього відбулося відкриття оновленої Стели пам’яті та освячення пам’ятних плит із прізвищами працівників підприємств зони відчуження та мешканців Овруцької й Коростенської громад — учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, які відійшли у вічність.

До Стели Пам’яті та меморіальних плит учасники заходу поклали квіти.

На площі перед музеєм «Зірка Полинь» відбулося покладання квітів до пам’ятного знаку та кошика з 40 кованими трояндами, встановленого завдяки ініціативі голови громадської організації «Союз ветеранів ліквідації Чорнобильської катастрофи в Овруцькому районі» Віталія Юшкевича.

Біля пам’ятника «Тим, хто врятував світ» присутні поклали квіти до Стели та висадили 40 кущів троянд — як знак того, що життя перемагає, а пам’ять живе.

Минуло сорок років. Та Чорнобиль не пішов у минуле. Він живе у спогадах, у серцях людей, у вдячності нащадків.

Того ж дня учасники делегації Овруцької громади виявили бажання вклонитися подвигу мужніх Героїв, які зійшлися у нерівному бою з російським ворогом у селі Захарівка на Київщині. Вони відвідали місце, де встановлено пам’ятну стелу полеглим Захисникам. Серед чотирьох відважних воїнів наш земляк — Юрій Башинський. Разом із Юрієм у тому бою загинули його побратими: Володимир Вовчук з Івано-Франківщини, Олексій Арсеній з Чернівецької області та Сергій Карайван із Кривого Рогу. Хлопці були з різних куточків України, але всіх їх об’єднало одне — безмежна любов до Батьківщини та готовність віддати за неї життя. У глибокій шані присутні низько вклонилися подвигу Героїв та висадили чотири кущі троянд — як знак вічної пам’яті, вдячності та незламності.

Адже між цими поколіннями Героїв — Ліквідаторами Чорнобиля та Захисниками сучасної України — існує невидимий, але міцний зв’язок – це самопожертва і любов до Батьківщини.

І саме завдяки таким Героям живе Україна.