Колоректальний рак

Колоректальний рак

Колоректальний рак – це пухлинне (злоякісне) захворювання товстого кишківника або прямої кишки. Колоректальний рак займає третє місце по поширеності онкологічних захворювань у чоловіків, і друге місце в жінок, та складає 10% серед усіх онкопатологій у світі. 2/3 колоректального раку припадає на рак ободової кишки. Відомо що пухлини правої половини товстої кишки по своїм молекулярним та біологічним характеристикам відрізняється від пухлин лівої половини товстої кишки і є більш агресивнішими з гіршим віддаленим прогнозом.

В Україні за один лише 2017 рік на рак товстої та прямої кишки захворіло 17 748 осіб, при цьому померли від недуги 9 033 людини. За останнє десятиліття спостерігається стрімке підвищення захворюваності у більшості країн світу, відмічено «помолодіння» колоректального раку. Проте розвиток медичних технологій, діагностики та методів лікування дає високий шанс на одужання. Показник 5-річного виживання варіює від 45-50% в країнах західної Європи до менш ніж 30% в Україні, Польщі, Литві… Шанс на одужання значною мірою залежить від вчасного звернення та комплексного підходу до лікування.

Використовуючи сучасні діагностичні методи можна на ~ 90% вважати колоректальний рак (КРР) таким, що можна попередити.

Спадкові випадки захворювання зустрічаються у 8-20% та спричинені генетичними порушеннями, мутаціями генів. В таких випадках хвороба розвивається, як правило, у молодому віці та має гірший прогноз. 

Спорадичні, несистемні випадки захворювання (80-95%) розвиваються переважно досить повільно на фоні передракових станів, таких як поліпи, дисплазії, аденоми.

Поліпи  товстого кишківника бувають запальними, гіперпластичними, аденоматозними, останні мають найбільший ризик переродження у рак. Розвиваються поліпи із ділянки слизової товстої кишки, поступово збільшуючись у розмірах та набуваючи характеристик невластивих здоровій слизовій оболонці, на певному етапі розвитку переважна більшість аденоматозних поліпів (~ 2/3) перероджується (малігнізується) та стає злоякісною пухлиною. Перетнувши межу та поширившись на підслизовий шар, пухлина вже може уразити лімфатичні вузли та дати віддалені метастази (у печінку, легені, головний мозок тощо). 

Іншою причиною є розвиток раку на фоні дисплазії слизової товстої кишки. Розвивається дисплазія внаслідок хронічних запальних захворювань кишківника  - неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона. Тривалий запальний процес кишківника призводить до незворотних змін у її стінці та переродження клітин у злоякісні.

Клінічними проявами даного захворювання можуть бути загальні симптоми, такі як загальна слабкість, втрата ваги тіла за короткий час, анемія, а також локальні симптоми: біль в животі, здуття, розлади стільця, закрепи або діарея, наявність крові або слизу в калі.

Обов’язковими клінічними дослідженнями для встановлення діагнозу є загальні лабораторні дослідження, фіброколоноскопія з біопсією, яка є золотим стандартом діагностики, а також лікування на ранніх стадіях, УЗД черевної порожнини, а також комп’ютерна томографія грудної, черевної порожнини та малого таза, що дозволяє визначити локальне та системне поширення захворювання, та рівень онкомаркерів РЕА, СА19-9 перед початком лікування. 

Інструментальні дослідження дозволяють встановити стадію захворювання, після чого мультидисциплінарна комісія, яка функціонує тільки в спеціалізованих протипухлинних центрах, визначає подальшу тактику лікування. Для локальних форм раку ободової кишки, при відсутності віддалених метастазів, застосовується комбіноване лікування, яке складається з хірургічного втручання та післяопераційної хіміотерапії. Потреба хіміотерапії після операції визначається згідно з отриманими даними гістологічного заключення видаленого операційного матеріалу. Тривають дослідження відносно визначення ефективності доопераційної хіміотерапії, особливо при місцево розповсюджених пухлинах ободової кишки. Але ключем до успіху лікування раку ободової кишки є виконання адекватного радикального оперативного втручання за онкологічними принципами, яке передбачає видалення сегменту товстої кишки з первинним пухлинним вогнищем, та лімфатичними колекторами (по яких здійснюється метастазування), згідно з сучасною концепцією онкохірургії ободової кишки. 

Рак це виліковне захворювання, при умові, що звернення відбулось не на запущених стадіях захворювання та при відсутності метастатичного ураження інших органів.

Будьте здорові!

Лікар-хірург,

лікар-ендоскопіст

Павло Домославський