За час війни ми стали ще сильнішими. Отже, непереможними…

За час війни ми стали ще сильнішими. Отже, непереможними…

Два роки війни… Два роки випробувань та викликів, які долаємо разом. Овруцька громада робить все, аби протистояти ворогу й внести якомога вагоміший вклад у нашу перемогу. В пріоритеті постійна помічЗСУ та іншимвійськовим підрозділам і силовим структурам,допомога у зміцненні кордону з країною – посіпакою білоруссю, а також забезпечення життєдіяльності самої громади та її жителів.

Наші Захисники та Захисниці виборюють суверенітет та територіальну цілісність України, а також демонструють усьому світові, що Україна – нація нескорених Героїв, і російському агресору її не перемогти – завдяки їхній мужності, силі бойового духу, відвазі та ще народній згуртованості, волонтерській допомозі.

Разом з усією країною цей тернистий шлях війни проходить й Овруччина. Короткий екскурс в історію дворічного воєнного лиха: як прожила ці складні воєнні роки Овруцька громада, що довелося побачити і відчути людям та як усі разом включилися у допомогу нашим оборонцям і їхнім родинам тощо. На цьому спинюся детальніше.

Ворог розпочав цю війну, і нашим мужнім воїнам судилося долати його страшну орду. Хоча чорне лихо нависло над усіма нами ще 2014 року, але тоді ми були у стадії локальноївійни.А вжевід 24 лютого 2022 року відчули, щотакевелика пекельнавійна. Цебулоповномасштабневторгнення ворога на нашу землю, причомукриваве та жорстокеза своєюсуттю, що не піддавалосяжодним правилам веденнявійни та міжнародному праву. Відракетних та бомбовихударівздригнулася й Овруцька тихата мирна до того земля.

З перших днів війни село Виступовичі та військові об’єкти, розташовані поблизу села Шоломки, зазнали ворожих обстрілів. Згодом ворог наніс авіаудари по селі Привар, отож у терміновому порядку жителівйогобулоевакуйовано до ВеликоїЧернігівки.

Загалом по селах Підруддя, Раківщина, Гуничі, Привар, Нивки, Кирдани, Потаповичі, Черепинки, Піщаниця, а також по Овручу було завдано понад 70 бомбових ударів. Зафіксовано 198 пошкоджених приватних житлових будинків, із них знищеновщент 2 в Овручі, 3 – в Раківщині, 1 – в Нивках та 15–у Приварі. Всього в громаді було знищено 21 приватний житловий будинок, пошкоджено 42 багатоквартирні житлові будинки, близько 400 квартир та 37 об’єктів критичної і соціальної інфраструктури.

У перші ж дні після нападу, відповідно до Плану оборони території громади, на можливих шляхах просування противника було утворено тимчасові фортифікаційні споруди. На всіх дорогах, у тому числі лісових, де існувала загроза просування противника, на кордоні з білоруссю, що стала посіпакою росії у цій війні, було здійснено перекопування, мінування та лісові завали, організовано будівництво та облаштування блокпостів і загороджувальних вогневих позицій на ключових в’їздах і напрямках до міста. За сприяння Укрзалізниці, підприємств, організацій, установ та бізнесу організовано виготовлення протитанкових їжаків, які були розміщені на шляхах можливого просування ворога, а особового складу – на напрямках підступу ворога та облаштування бойових позицій 3-го батальйону 14 бригади ЗСУ, його проживання та харчування, технічне підкріплення автомобілями, ремонт цієї та іншої бойової техніки.

Разом з тим, щоб не допустити ворога в глиб країни та надійно захистити рідний край, першочерговим завданням для нас було зміцнення обороноздатності, допомога нашим Захисникам та створеному 16 березня 2022 року місцевому добровольчому формуванню. До речі, сьогодні добровольче формування, до складу якого входить264 особи, є боєздатним підрозділом сил Територіальної оборони і виконує бойове завдання, маючи для цього необхідне озброєння. Його добровольці виконують завдання з охорони та оборони об’єктів критичної інфраструктури, спільно з представниками правоохоронних органів та Держприкордонслужби у період комендантської години забезпечують патрулювання наближених до державного кордону населених пунктів громади, охорону автомобільного мосту на стратегічно важливому напрямку, мають визначені бойові позиції на напрямках можливого просування противника з території республіки білорусь, підтримують у належному стані обладнані вогневі позиції на закріпленій території тощо.

У складі формування для боротьби з БПЛА створено 3 мобільні вогневі групи ППО, які мають відповідне озброєння та спеціальне обладнання і забезпечені транспортними засобами.

Для координації заходів правового режиму воєнного стану було утворено також міський оперативний штаб, яким уже розглянуто 162 питання, в тому числі 43 звернення військових частин щодо закупівлі необхідного спорядження, запчастин для автотранспорту та військового обладнання.

Постійно надається допомога розташованим на території громади підрозділам ЗСУ в облаштуванні місць дислокації, створення належних умов перебування та фортифікаційних споруд на ділянках їх відповідальності.

Оскільки війна триває та є небезпека з боку білорусі, відповідно продовжуються роботи з інженерно-фортифікаційного укріплення, які охоплюють всю протяжність кордону у межах Овруцької громади. І цезрозуміло.

Водночас із питаннями без пекової складової на самому початку війни постала й проблема усунення негативних проявів ажіотажу, паніки і страху населення. Отож якнайшвидше треба було налагодити ефективну роботу на місцях для подальшого забезпечення громадян продуктами харчування, ліками та соціальними послугами. Ситуацію ускладнювало те, що автомобільні шляхи тоді зі столицею були відрізані від нас. Тому почали доставляти продукти харчування зі Львова із мережі АТБ, а ліки – із Коростеня. На свій, як кажуть, страх і ризик вишуковували й доставляли пальне та зріджений газ для побутовихвитрат.

Що важливо, спец автомобілями організували регулярну доставку борошна на місцевий хлібозавод з Брусилівської громади, Івано-Франківщини та Львівщини, що дало можливість безперебійно забезпечити, в першу чергу військових та населення громади хлібобулочними виробами.

Також у перші дні війни за моїм дорученням тодішня начальниця відділу економічного розвитку та залучення інвестицій Оксана Левківська та приватні підприємці Андрій Залізко й Ігор Кравчук налагодили логістику з сільгоспвиробниками ТОВ «Полісся», СТОВ «Бондарівське», ТОВ «Великохайчанське», ФГ «Вознюк», ФГ «Велес Органік». Таким чиномбуло забезпечено безкоштовну роздачу молока жителям громади та військовим. До 16 березня його було роздано населенню майже 260 тонн.

У забезпеченні борошном, а також пально-мастильними матеріалами багато допомогли Володимир Арешонков і Володимир Петренко. З перших днів у вагому підтримку включився й Арсеній Пушкаренко, який організував доставку 17 тонн гуманітарної допомоги (продукти харчування, засоби гігієни) та допоміг автотранспортом.

Керівниками лісогосподарських, кам’яно-видобувних підприємств було забезпечено будівництво інженерних та фортифікаційних споруд на території громади і допомога будівельними та лісоматеріалами,технікою.

Велика підтримка відчувалася з боку людей: чи не усі стали тоді волонтерами.

Правду кажуть: «Гуртом легшебіду перенести». Коли війна постукала у наші двері, кожен хотів бути корисним. Місцеві чоловіки, жінки та діти, не вагаючись, стали надійними помічниками військових: надавали продукти харчування, одяг, кошти. Чоловіки допомагали облаштовувати блокпости, копати окопи, господині готували обіди для Захисників, плели маскувальні сітки, виготовляли окопні свічки.

Двоє мешканців із с. Гошів, а це Володимир Барановський та Віктор Степанчук, виготовили більше 20 буржуйок для наших Героїв на передову.

Володимир Доброноженко зі своєю професійною волонтерською командою: Миколою Недашківським, Ігорем Жовніром, Михайлом Зимбицьким, Русланом Салючком виготовили та передали на фронт 165 буржуйок.

Завдяки кропіткій праці та непохитній вірі в перемогу Сергія Комаревича, Тетяни Івченко, Оксани Батильчук, Олександра Гуденка, Василя Цимбалюка, Людмили Кривопиші, Якова Грищука, Тараса Кобилинського, Данила Немодрука та інших небайдужих людей у громаді безупинно працюють волонтерські центри, які забезпечують ЗСУ продуктами харчування, військовим приладдям, необхідною амуніцією та технікою.

З перших днів війни підставили плече підтримки як для військових, так і для громади загалом представники бізнесу Олег Скорецький, Марія Ущаповська, Володимир Невмержицький, Аркадій Комар, Валентина Комар, Олександр Романюк, Віталій Туровець, Микола Білоцький, Олексій Семенчук, Володимир Можарівський, Віталій Невмержицький, Анатолій Вознюк, Олександр Скред, Валерій Бардашевич, Олександр Бородій, Валерій Бельський, Микола Смиковський, Олександр Голуб, Олексій Козел, Арам Оганесян, Микола Невмержицький, Сергій Левковець, Максим та Микола Невмержицькі, Олена Невмержицька, Світлана Правосуд, Олександр Кончаківський, Леонід Рубан, В’ячеслав Невмержицький, Ігор Єрко, Людмила Шаповал, Санасар Бадалян, Інна Барановська, Андрій Столярчук, Магомед Макаєв, Василь Сагала, Олена Шевчук та багато інших людей.

Кожна родина, яка втратила на війні сина, батька чи чоловіка, знайшла розраду у волонтерстві. Мати загиблого Героя Юрія Башинського – Ольга Башинська облаштувала волонтерський центр та щомісяця особисто відвозить допомогу військовим. Матері загиблих Захисників Олександра Невмержицького та Анатолія Грищука – Раїса Невмержицька (100 000 грн) та Ольга Грищук (50 000 грн, плюс нещодавно передані 25 000 грн, за які буде придбано квадрокоптер) передали кошти до міської ради, які відповідно було використано на придбання авто та дронів для ЗСУ.

Дуже активно себе проявили й нашідіти. Тішить, що юні волонтери, а це учасники підгрупи «Поліські світлячки» – групи хранителів Овруцького Полісся, вихованці ЦДЮТ, учні багатьох навчальних закладів, активно включилися в роботу та чим могли допомагали ЗСУ: плели сітки, робили каремати, виготовляли обереги та амулети, окопні свічки, збирали кошти, власноруч виготовляли лікувальні мазі для наших Захисників, організовували умовні «блок-пости» для збору коштів в допомогу ЗСУ.

Так, колективом Овруцької дитячої бібліотеки та юними читачами зроблено та відправлено у різні напрямки 262 літри «вітамінної бомби», 325 імбирних пряників та 600 окопних свічок. Доєднавшись до проєкту «КРИЛА», цією книгозбірнею було назбирано 253 кг пластикових кришечок, виручені кошти від них спрямовано на виготовлення крил для безпілотників.

Крім того, Овруцькою міською радою було забезпечено організацію евакуації населення у відносно безпечні райони України та закордоння. Начальниця ЦНАПу Оксана Шевцова разом із колегами формували групи.

Нашою перевагою були тоді, є зараз і будуть завжди наші доблесні ЗСУ, наші безстрашні Захисники і Захисниці. Отож допомагати їм – наш святий обов’язок. Лише минулого року на заходи з оборони було надано 24,2 млн грн. Серед необхідного – спеціальне і потрібне для наших бійців обладнання, військове спорядження, різного роду інвентар, технічні засоби для виконання бойових завдань і несення служби тощо. Крім того, оплачуємо послуги з облаштування оборонних укріплень, поточного ремонту автомобілів та перевезення.

На території громади на обліку перебуває 112 об’єктів укриття, у тому числі 32 проти радіаційні та 80 найпростіших. Овруцькою міською радою вжито заходів щодо їх облаштування: встановлено та замінено вхідні двері, проведено заходи з приведення їх у належний санітарний та технічний стан, закуплено аптечки і вогнегасники.

 Загалом за два роки війни міською радою на потреби Збройних сил України передано 30 автомобілів, у тому числі надійшло, як гуманітарна допомога, 10 автомобілів від Естонії, по одному – від Німеччини та Фінляндії. За кошти жителів громади,колективів, благодійників, працівників міської ради було придбано 15 авто на суму 21,9 тис.євро.

Задля перемоги згуртувалися й працівники культури. Відтак під час благодійних концертів та колядок було зібрано майже 790 тис. грн, які передані на підтримку ЗСУ. Окрім того, 50700 грн зібрано й передано потерпілим внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС.

Війна асоціюється зі словом «смерть». На жаль, з початку проведення АТО/ООС Овруччина втратила більше 140 своїх синів. Герої віддали своє життя за світле майбутнє України, її незалежність, суверенітет та територіальну цілісність. На честь їхнього подвигу в центрі міста височіє пам’ятна стела «І мертвим, і живим…»,поручіз нею – стенди із фотографіями загиблих. Вклоняюся пам’яті Героїв. Вони завжди будуть у людських серцях і нашій пам’яті. Під постійною увагою перебувають їхні родини. Для цього діє відповідна програма підтримки. Схиляю голову перед матерями, дружинами, дітьми, які втратили своїх синів, чоловіків, батьків, рідних та близьких. Ми у вічному і неоціненному боргу перед ними.

Безмежно вдячний усім, хто став у стрій оборонців країни та надає можливість розвивати громаду, забезпечувати її оборону та міць.

Дякую волонтерам, усім жителям за активну громадську позицію, небайдужість, силу духу та єднання у прагненні великої перемоги, яка неодмінно настане. Адже за два роки війни ми стали набагато сильнішими, отже – непереможними. І жодному ворогу нас не здолати!

Іван КОРУД, Овруцький міський голова.